Цей дощ — як душ. Цей дощ такий ласкавий.
Сади цвiтуть. В березах бродить сiк.
Це солов’iна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вiк.
Тут по дворах стоiть бузкова повiнь.
Тут тi бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов пiдводний човен,
прилiтають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крiзь ганки.
Жив-був народ над Прип’яттю — i зник.
В Рудому лiсi виросли поганки,
i ходить Смерть, eдиний тут грибник.